Дядя Ваня

А.Чехов
«Дядя Ваня»
Комедія на 2 дії

Прем’єра — 14 жовтня 2005р.
Це ж неймовірно дивовижно! Усе повторюється! І втіхи, і сум’яття, й успіхи, й упущення… Уже й 100 років минуло, як публіка вперше побачила «Дядю Ваню», а вражений Горький написав після вистави Антону Павловичу Чехову: «…я затремтів від замилування перед Вашим талантом і від страху за людей, за наше безбарвне, злидарське життя».
Так, усе повторюється. І сьогодні покоління розумних, тонких, духовно багатих людей ладне кричати, повторюючи страшний вердикт самому собі Івана Петровича Войницького: «Пропало життя!»
Вистава, визначена за жанром комедією, народжена на сцені театру Таїсією Славінською, насамперед про них — про загублені в цьому житті таланти, особистості яскраві, неординарні, мрійники і романтики, що не вписуються в сіре безлике безбарвне буття. 
І глядач потрапляє у мінливу атмосферу спектаклю, ритми якого часто збиваються, емоції скачуть від трагедійних ноток до мелодраматичної слізливості. Кожному героєві призначена своя доля, кожний вибере свою дорогу, свій вихід у майбутнє життя. 

Дійові особи та виконавці:

Серебряков, професор – з.а.Укр. Микола Чуча (першний виконавець — з.а.Укр. Володимир Тимошенко)
Олена Андріївна, його дружина – з.а.Укр. Наталя Шолом
Соня, його донька — з.а.Укр. Жанна Андрусишена (перша виконавиця — Олена Шамрай)
Войницька – н.а.Укр. Лідія Бєлозьорова
Войницький, її син – н.а.Укр. Валерій Прусс
Астров, лікар – з.а.Укр. Анатолій Вольський
Телегин – Олександр Радько
Марина, стара няня – з.а.Укр. Людмила Мамикіна

Режисер-постановник — н.а.України Таїса Славінська
Художник-постановник — Анатолій Пеньковський
Художник зі світла – з.п.к.України Анатолій Мельник
Світлини — Віктор Кравченко

seo текст