Мамикіна Людмила

Мамикіна Людмила
Заслужена артистка України

Випускниця Харківського інституту мистецтв ім. І.Котляревського.

1972–1984 рр. — актриса Сумського театру драми і музичної комедії ім. М.Щепкіна, з 1984 — артистка драми Вінницького театру.

Людмила Михайлівна володіє внутрішньою силою виконання, про що свідчать її роботи: Садоф’єва -«Поговір» Салинського, Дуенья — «Дуенья» Шерідана, Тетяна — «Суєта» І.Карпенка-Карого, Мірабелла — «Циганський барон» Й.Штрауса, баронеса — «Сільва» І.Кальмана, Чураїха — «Маруся Чурай» Л.Костенко, Памела — «Дорога Памела» Дж. Патріка, Тадрахова — «Мораль пані Дульської» Г. Запольської, няня — «Дядя Ваня» А.Чехова, Пруденсія — «Дім Бернарди Альби» Ф. Г. Лорки, Єгорівна — «Осіння мелодія» В.Селезньова, Шанель — «Вісім люблячих жінок» Р.Тома, Ганна — «Я б тобі небо прихилив…» за І.Карпенком-Карим.

Леся Українка «Без надії сподіваюсь» — авторська робота артистки, у якій Людмила Михайлівна представила свою роботу як режисер-постановник.

Викладає сценічну мову майбутнім акторам — студентам театрального відділу Вінницького училища культури та мистецтв ім. М.Леонтовича.

За плідне служіння Мельпомені Мамикіній Л.М. присвоєно звання заслуженої артистки УРСР у 1981 р.