Міжнародний день театру та 115-ліття нашого вінницького храму Мельпомени відзначили прем’єрою вистави «Небилиці про Івана...» у постановці з.д.м.України Вадима Сікорського, яка стала щирим єднанням глядачів та акторів, тому і пройшла з повним тріумфом. Почесними гостями були представники влади області та міста: заступник начальника Вінницької обласної військової адміністрації Андрій Кавунець, голова постійної комісії обласної Ради з питань освіти, релігії, культури, молоді та спорту Наталя Замкова, очільниця управління культури та креативних індустрій Ольга Дернова та голова обласної ради профспілки працівників культури, депутатка обласної Ради, директорка Вінницького театру ляльок Тетяна Побережна. Вони привітали театр зі славним 115 театральним сезоном та вручили працівникам театру Подяки та Грамоти. За Указом Президента №276/2026 від 26 березня 2026 року «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Міжнародного дня театру почесне звання «Заслужений артист України» присвоєно провідним майстрам сцени, акторам драми Олександру Радьку та Богдану Костюку. Дякували й тим, чиї руки виготовляють декорації, шиють костюми та створюють затишок.
Після поклону директор театру з.ж.України Іван Педорук та головна режисерка н.а.України Таїса Славінська запросили на сцену колег зі Львова та Києва. Гучні оплески пролунали для відомого композитора Івана Небесного, чия музика підкреслила характери всіх персонажів, та художниці-постановниці Наталі Тарасенко, яка створила неповторну атмосферу Гуцульщини в декораціях та костюмах. Відзначили і найвідданішого шанувальника театру Ярослава Дякуна, який за рік переглянув 58 вистав.
Державні стипендії за багаторічну плідну працю та вагомий внесок у розвиток національної культури і мистецтва Вінниччини надали н.а. України Валерію Пруссу та заступниці директора з загальних питань з.а.України Марії Скрипник. Театральну премію «Лідія» пам'яті народної артистки України Лідії Бєлозьорової вручили Марії Левченко за виконання головної ролі у виставі “Кассандра” за драмою Лесі Українки.
Згадали у цей вечір і захисників України. Стоячи зал вітав артиста балету Руслана Гудзенка, який від початку війни служить у ЗСУ. Привітали оплесками режисера Григорія Сиротюка та актора драми Володимира Білозора, які нині боронять наш спокій.
Це свято вкотре нагадало слова Вінстона Черчилля, який на пропозицію скоротити видатки на культуру під час війни відповів: «А за що ми тоді воюємо?». Сьогодні театр – це наша спільна сила, що об’єднує та надихає.
