26 квітня 2012 року у Вінниці відбулася прем’єра вистави «Я б тобі небо прихилив…» за мотивами п’єси Івана Карпенка-Карого «Безталанна». Тоді ніхто не міг передбачити, що через 14 років аншлаги триватимуть, а квитки залишатимуться дефіцитом. Сьогодні ця постановка офіційно увійшла в історію: 300-та вистав! І, як результат, - зафіксований рекорд України!
Минулого року акторський склад вистави оновився. Тож із глядацької зали підтримували колег актори першого складу, завдяки яким і відбувся цей рекорд. Так, з.а.України Жанна Андрусишена (Софійка) 281 раз виходила на сцену, з.а.України Наталя Шолом (Варка) – понад 100, Віталій Рибак (Гнат) – понад 100, Максим Какарькін (Гнат) – понад 200, Сергій Мазур – понад 50. Світлою згадкою пом'янули й з.а.України Людмилу Мамикіну та Володимира Постнікова, Анатолія Ялозу, які пішли з життя.
На сцені ж грали як нові виконавці, так і ті, хто нещодавно увійшов у команду. Микола Коломієць став абсолютним рекордсменом — він залишається єдиним виконавцем ролі Степана й відіграв усі 300 вистав від дня прем'єри. До слова, і Михайло Крисов у виставі має понад 200 виходів: спочатку як Дем'ян, а 20 - Гнат. Цього святкового вечора глядачі аплодували народним артистам України Таїсі Славінській та Анатолію Вольському; акторам драми Михайлу Крисову, Вікторії Немченко, Анні Положенко, Олені Шамрай, Владу Матвійчуку, Андрію Побережному та Тетяні Фроловій.
Гучними оваціями зустріли повідомлення про встановлення рекорду України. Драма «Я б тобі небо прихилив…» у постановці Оксани Бандури, художниці Лілії Задоянчук, балетмейстерки, з.а.України Діани Калакай продемонструвала безпрецедентне сценічне довголіття та сталий глядацький інтерес.
Відбулося офіційне вручення відзнаки Книги рекордів України. Директор театру Іван Педорук подякував режисерці, постановникам, акторам та всім причетним за роки праці у виставі. Привітати колектив із досягненням завітали й почесні гості, серед яких т.в.о. голови Вінницької обласної організації НСЖУ Марина Тепленко.
301 вистава уже позаду, а попереду нові глядачі та нові міста. Секрет цього успіху й надалі залишається загадкою, феноменом, але одне ми знаємо точно: театральна Вінниця вкотре прихилила небо для глядачів!
