У суботній вечір 22 листопада, коли вся країна вшановувала памʼять жертв Голодомору, за підтримки ВОАУМД театру ім.М.К.Садовського та його директора Івана Педорука, актори Харківського академічного драматичного театру ім.Т.Г.Шевченка «Березіль» представили у Вінниці емоційно насичену виставу «Шевченко 2.0» у постановці з.д.м.України Олександра Ковшуна.
Через військові дії та з міркувань безпеки постановка не може бути показана на великій сцені рідного театру. У Вінниці ж вона прозвучала як діалог з епохою і країною, яка сьогодні виборює свободу й право на самостійне життя.
Одразу після завершення вистави соцмережі вибухнули емоційними відгуками. Ось деякі з них:
• «Ми плюємо в харю московитів. Про це вистава і загальний настрій у залі сьогодні ввечері. Дякуємо талановитим акторам і режисеру», — написав громадський діяч Георгій Білошицький.
• «А як для вас звучить Тарас? Чи бачите ви під кожухом і смушевою шапкою живу душу українського інтелігента у фраку? — зазначили журналісти Любов Руденко та Вадим Мазурик.
• «Вистава що розриває шаблони, перевертає свідомість і відкриває нашого Кобзаря по-новому. Сучасного, безстрашного, живого», — відзначила очільниця ВТФ коледжу Світлана Василюк.
Кульмінаційними стали рядки Великого Кобзаря, які нині звучать особливо гостро:
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую збудять…
Ох, не однаково мені.
